корекція мовлення.Урок 40.

УРОК  40.  ГЛУХІ ТА ДЗВІНКІ ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ. ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ ЗВУКІВ
                                                                [К] - [Ґ]
Мета: вчити розрізняти у вимові і на слух звуки  [к] - [ґ], правильно позначати на письмі ці звуки відповідними буквами; формувати правильні фонематичні уявлення; розвивати спостережливість
Обладнання: зошити, картки, предметні малюнки

                                                                        ХІД УРОКУ
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань
Завдання для учнів:
1.Чим відрізняється вимова звуків [х] - [г]?
2. Як вимовляється звук [г] в кінці слова і в кінці складу

3. Вставте пропущені букви «х» або «г». Усно доберіть перевірні слова.
Пу ..настий, одя .. ти, перемо .. ти, с .. уднути, с .. овати, бере .. ти, зати .. нути, дося ..нути, коли .. нути, допомо .. ти, стри .. ти, порі .., горі .. .

                                     ІІІ. Вивчення нового матеріалу
                                                       Розповідь вчителя
Сьогодні ми будемо продовжувати вивчати дзвінкі та глухі приголосні звуки. Будемо вивчати пару звуків. А яких, дізнаєтесь, коли відгадаєте, які слова пропущені  в приказках.
Не лови   ….. (ґав).
Зробив чисто і гладко, що   …..    носа не підточить. (Комар).


Звуки к, ґ
Звук к — твердий, задньоязиковий, зімкнений, глухий, ротовий.
Звук ґ'¹ — парний дзвінкий звука к.




Губи й зуби під час вимови звуків к, ґ (мал. 8) набувають положення наступної го­лосної. Кінчик язика відтягується від нижніх зубів, задня частина спинки язика піднімається вгору до м'якого піднебіння і утворює з ним зімкнення. Проте місце зі­мкнення може змінюватись під впливом су­сідніх голосних звуків. М'яке піднебіння закриває прохід у носову порожнину. Голосові зв'язки не вібрують під час вимови звука к і вібрують, коли вимовляється ґ. Вади вимови задньоязикових к, ґ поля­гають у відсутності цих звуків або заміні їх іншими. Трапляються також випадки порушення норм орфоепії української літературної мови. Проривний ґ вимовляється як фрика­тивний г. Методика вироблення в учнів артикуляції звуків к, /"аналогічна до методики вироблення вимови інших зімкнених (п, б, т, д). Але діти повинні усвідомити, що місце зімкнення мовних органів інше. Для цього з учнями повторюють найпоширеніші способи творення при­голосних (зімкнення — щілина). Закріплюють ці знання на звуках п, б, т, д. Потім переходять до визначення місця зімкнення органів під час вимовляння звуків п, б і т, д. Після цього пропонують опустити кінчик язика вниз і в такому положенні вимовити звуки т, д, т', д'. Важливо, щоб учні відчули, що зімкнулась спинка язика із зубами, піднебінням. А потім можна переходити від складів ті, ді до кі, гі та ку, гу, ко, ґо, поступово наближаючи місце зімкнення до м'якого під­небіння. Особливу увагу слід звернути на правильну вимову проривного г, який в українській мові вживається рідко і часто неправильно вимов­ляється в словах. Навчаючи учнів артикуляції проривних, часто використовують склад та.

¹Задньоязиковий, проривний, дзвінкий. Вживається в небагатьох словах, а саме: агрус, гава, гавити, ганджувати, ганок, гедзь, гелготати, гигнути, гніт, грати, гречний, грунт, гринджоли, гуля, джигун, дзига, дзиглик, дригнути та ін.

Проте, на нашу думку, у цьому випадку краще користуватись сполу­ченням ті, оскільки під час вимовляння м'якого т' кінчик язика опущений до нижніх різців, а спинка піднята до піднебіння. Потім шпателем або зондом кінчик язика (з положення, в якому він був під час вимовляння складу ті) просувають у глиб ротової порожнини. Спочатку учні вимовляють склад кі, а потім — ки. Після цього склади переносяться в слова типу: кіно, кінь, ківш, кільце, кінець, Київ, кизил, кислий, кит, кисть та ін. Методика навчання артикуляції парного дзвінкого г аналогічна до методики навчання вимови звука к. При цьому роботу починають зі складу ді. Для утворення дзвінкого г можна скористатися традиційними при­йомами озвучення глухого від парного дзвінкого, що застосовувались для звуків п, б. Автоматизація та диференціація звуків к, г відбуваються так само, як і інших зімкнених звуків (п, б, т, д).

Прочитайте і запам"ятайте.Спробуємо вимовити звуки про які говорили.
Які звуки будемо вивчати? ([к] - [ґ])
Ми будемо вчити звуки [к] - [ґ]. Давайте порівняємо вимову звуків [к] - [ґ]. Коли вимовляємо ці звуки, язик лежить в роті, кінчик язика не торкається нижніх зубів, задня частина спинки язика піднята, зуби відкриті, губи відкриті, при цьому повітря з роту виходить не плавно, а поштовхами.
А чим же вони відрізняються? Звук [ґ] вимовляємо з голосом – голосові зв’язки вібрують, а звук [к] вимовляємо без голосу, голосові зв’язки не вібрують. Перевірте, покладіть долоню на гортань і вимовляйте звук [к], а потім - [ґ]. Що ви відчуваєте?

Записати в зошит
Звук [ґ] вимовляємо з голосом, голосові зв’язки вібрують – це дзвінкий приголосний звук. Звук [ґ] вимовляємо дзвінко в кінці слова і в кінці складу.
Звук [к] вимовляємо без голосу, голосові зв’язки не вібрують – це глухий приголосний звук.


Завдання
Прочитати склади і слова, чітко вимовляти звуки [к] - [ґ]
Ка – ґа                         кава – ґава                             канава – ґанок  
Ку – ґу                         куля – ґуля                           курка – ґудзик  
Ке – ґе                         керувати – ґелґотати           келих – ґедзь
Кра – ґра                     крапля – ґрати                     крейда – ґречний  


Дай відповіді на питання,побудуй із словами словосполучення,із словосполученнями склади речення.
           
Порівняти звуковий склад слів
Назвати однакові і різні звуки в словах кава – ґава; грати – ґрати; ґуля - куля. Придумати усно речення з кожним словом.

Формування фонематичних уявлень
Утворити слова із букв, записати.
А, я, к, р, п, л – (?)
У, и, ґ, з, д, к – (?)
А, у, ґ, р, с – (?)
Е, о, к, р, м - (?)
А, а, і, у, к, в, р, м – (?)
А, и, з, д, ґ – (?)
А, о, г, н, к – (?)
Е, и, й, ґ, р, ч, н - (?)
А, о, а, к, р, н, в, л – (?)


Робота з картками.
Картка № 1
Вставте пропущені букви «г» або «ґ». Визначте рядок, в якому у всіх словах пишеться буква «ґ».
1. ?лей, ?ратки, ?атунок,  ?елґотати, ?удзик.
2. ?атунок, мар?арин, ву?ілля, мітин?,  ?анок.
3. ?едзь, ?ранат, Голод, по?аний,  ?оробина.
4. Про?ноз, ?арбуз, бла?ати, ма?ній, ?речний.
5. Ма?ніт, пирі?, ба?аття, ?одинник,  ?уральня.




ІІ. Визначте рядок, в якому всі слова розташовані в алфавітному порядку.
Здоров’я, істина, любов, стосунки, навчання.
Висновок, завдання, спорт, дружба, оздоба.
Досвід, злагода, іскра, концерт, щастя.
Костюм, яструб, ластівка, портфель, вистава.
Проїзд, роздум, оповідання, спогади, щирість.

Картка № 2
Вставити пропущені літери [ґ],  [к],  [г]
За стародавнім ?рецьким міфом у саду дочок німфи ?еспериди росли золоті яблука. До цього заморського саду послали ?еркулеса – мужнього ?речного воїна, щоб той здійснив свій одинадцятий подвиг – вивіз їх звідти. Після тривалих пригод він, нарешті, потрапляє до таємничого саду.
У численних наших ?азках теж згадуються «золоті яблука». Їхнім прообразом були, очевидно, апельсини, лимони, мандарини та інші цитрусові.
Навіть с?андинавські ле?енди згадують «золоті яблука безсмертя»: якщо пощастить ?омусь поласувати ними, то не буде знати в своєму житті найгіршого – хвороб і старості. Деякі німецькі казки також оповідають про «дерево життя» з чарівними цілющими плодами.
Багаторічна гібридизація цитрусових зумовила повне витіснення культурними сортами їхніх диких предків. Довгий і складний шлях пройшли первісні ?ібриди, доки садівники південного Китаю та індії не створили тих ле?ендарних плодів, які зайшли в Середземномор’я майже в сучасному вигляді. Щоправда європейці також доклали і докладають немало зусиль, щоб поліпшити цінні властивості цитрусових.


ІV. Узагальнення та систематизація знань і вмінь учнів.
Завдання для учнів:
Чим відрізняється вимова звуків [ґ] - [к]?
Придумайте слова зі звуком [ґ].