Корекція мовлення.Урок53

УРОК 53. НЕПОВНІ РЕЧЕННЯ

Мета: систематизувати та уточнити знання про неповні речення; вчити визначати, який член речення пропущено; формувати вміння оцінювати свою діяльність; розвивати критичність мислення.

Обладнання: зошити, картки.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань

Питання до учнів:

1. Що таке другорядні члени речення?

2. Що таке означення?

3. Що таке додаток?

4. Що таке обставина?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя

Речення, у яких є всі члени, необхідні для певного структурного типу, називаються повними.

Наприклад: Українська пісня може кожне серце полонить. (М. Рильський) Це повне двоскладне речення, в якому є всі необхідні для цього структурного типу члени речення. Ні в кого з українців не було такої сім'ї (П. Куліш) — це також повне, але односкладне речення.

Речення, в яому пропущено якийсь член (головний чи другорядний), називається неповним. Пропущені члени неповних речень є обов'язковими для певного структурного типу

.

Наприклад: Птиця створена до літання. Людина — до праці. (Нар. творч.) Друге речення неповне, бо в ньому опущено присудок створена. Воно без попереднього речення, з якого поновлюється пропущений присудок, незрозуміле, і тому не може існувати самостійно.

Неповними бувають як прості речення, так і частини складних речень.

Неповні речення поділяються на контекстуальні і ситуативні. Контекстуальні — це такі неповні речення, опущені члени яких легко поновлюються з попереднього тексту. Наприклад: Навколо безкрая рівнина моря. Інколи з'являється земля. Але то не рідна, а чужа.        (О. Донченко) В останньому реченні пропущено підмет земля, який поновлюється з попереднього речення.

Ситуативні — це такі неповні речення, відсутні члени яких не поновлюються, їх не можна поновити, бо вони в тексті ніде не названі словами, а домислюються із ситуації мовлення, тобто їх зміст розкривається поза мовними обставинами, жестами, мімікою тощо.

Хлопець несміло підходить до каси аерофлоту. Касирка дивиться йому в вічі і запитує: «Тобі куди?». Третє речення є неповним ситуативним, оскільки члени речення дати, квиток домислюються із ситуації мовлення.

В українській мові вживаються речення, які за структурою є неповними, а за змістом — повними. Наявних членів речення без дієслова цілком достатньо для вираження завершеної думки. Тому поновлювати відсутнє дієслово немає потреби. Такі речення називаються еліптичними (від грецьк. — пропуск, опущення). В еліптичних реченнях найчастіше опускається дієслово. Наприклад: Кругом широколисті тополі, а там і ліс, і поле, і сині гори за Дніпром. (Т. Шевченко) Обидві частини цього складного речення еліптичні (дієслово відсутнє, але за змістом речення повне).

Уживання повних і неповних речень зумовлене сферою їх використання. У книжно-писемній мові неповні речення, як правило, не вживаються, крім тих частин художніх текстів, що відбивають живе розмовне мовлення, в якому неповні речення є одним з найбільш поширених типів.

Якщо на місці пропуску члена речення у вимові робиться пауза, то на письмі вона позначається тире.

(виділене записати в зошит

Завдання для учнів:

Прочитайте, випишіть неповні речення і охарактеризуйте їх.

Море, і чайки, і ми — все навкруги раділо: море — тому, що над хвилями зникла імла; чайка — тому, що іскрилося сонце на крилах; ми — бо дорога на грань Кара-Дагу звела. (М. Нагнибіда) Полум'яний красень місяць схилився у вікно. (П. Ксенко) Шелест лісу. Сніжинки, сніжинки надворі, а в серці моєму весна. (В. Сосюра) Я з Яковом прямували на північ, а наші друзі — на схід. (Ю. Збанацький) Повіддавав батько своїх дочок ще на Півночі. Одну — за метеоролога-полярника, другу — за військового. (О. Гончар)

Робота з карткою

Картка № 1

Перепишіть, вставляючи пропущені букви та розставляючи розділові знаки. Поясніть вживання тире. Назвіть пропущені члени речення.

По сей бік верби журят..ся по той бік оч..рет. (М. Філянський)

Знов сніги у Ки..ві сніги бе..донні. (В. Забаштанський) На білому снігу рожеві й сині смуги. Вгорі п..рлисті пер..ливи хмар. (М. Риль ський) Надмір поро..жує пересит пересит нудьгу нудьга ж душевну тугу. (Г. Сковорода) Увійшов гет..ман. За ним полковник. (Я. Рибак)

Робота над деформованим текстом

Відредагуйте діалог, надавши йому властивих розмовному стилю невимушеності й лаконізму, вживаючи неповні речення.

Ми зупинилися од несподіванки. Капітан перестав говорити. Старий лейтенант махнув нам рукою.

— Звідки ви їдете? — запитав лейтенант різко.

— Ми їдемо із станції,— відповів я.

— Ви втекли з поїзда?

— Поїзд розбомбили вчора.

— А чого ви тут шляєтесь?

— Ми ідемо додому в село.

— А де знаходиться ваше село?

— Наше село називається Кущівка,— озвався Сашко і показав рукою на північний захід.— Це туди...

Самостійна робота

Складіть і запишіть діалог на тему «Цікава подорож (екскурсія) використовуючи неповні речення.

Робота з картками

Картка № 2

1. Пояснити, у чому полягає відмінність між поширеними, односкладними і неповними реченнями.

2. Вказати фрагменти тексту, що містять двоскладні неповні речення.

а) Андрій додому поспіша, а сонце — у зеніт. (О. Підсуха)

б) У кімнатах у нас гарно. Вичищено, виметено. (Марко Вовчок) ,

в) — А куди ти мандруєш, парубче? — Додому. (Т. Шевченко)

Картка № 3

1. Чи правильною є думка про те, що двоскладні речення завжди повні, а односкладні — неповні?

2. Позначити неповні речення, у яких пропущений член можна відтворити зі змісту самого речення.

а) Вгорі — ліси сріблясто-сині, внизу — розлив молочних нив. (М. Бажан)

б) А за дверима — холодний морок. (Г. Тютюник)

в) Чайка — в хвилі, голуб — в хмарі, степ і море — вічно в парі з вами, давні друзі, юнь моя на виднокрузі. (М. Нагнибіда)

Картка № 4

1. Позначити правильне твердження.

а) Важко правити Данилові свою ношу. (Г. Тютюнник) (Це речення неповне з пропущеним присудком.)

б) А за дверима — холодний морок. (Це речення повне.)

в) А далі на північ — хвойні ліси. (Це речення неповне, з пропущеним присудком.)

2. Довести чи спростувати думку:

на місці пропущеного члена в неповному реченні завжди ставиться тире.

Завдання для учнів:

Виразно прочитайте діалог. Усно доповніть неповні речення. Назвіть, який член речення пропущено.

― Ти погріб копав?

― Копав.

― У яму упав?

― Упав.

― Давно ти упав?

― Давно.

― Куди ти упав?

― На дно.

― А що там на дні?

― Струмок.

― А що в глибині?

― Пісок.

― Каміння нема?

― Нема.

― А холод пройма?

― Пройма.

― І нудно сидіть?

― Ага.

― Що в тебе болить?

― Нога.

― Драбину чекав?

― Чекав.

― На поміч гукав?

― Гукав.

― То, кажеш, сидиш?

― Сиджу.

― Посидь... я гулять біжу.

VI. Систематизація й узагальнення знань

Запитання до учнів:

1. Які речення називаються неповними?
2. Якими бувають неповні речення?
3. Який розділовий знак ставимо на місці пропущеного члена речення?