Тема 3. "Кайдашева сім"я"-соціально-побутова повість-хроніка.Реалізм твору,актуальність проблеми батьків і дітей.

УРОК 3

                                                                     Жодна література світу, скільки мені відомо, не 

                                                                     має такого правдивого, дотепного, людяного,                                                                                      сонячного, хоч дещо і захмареного тугою за кращим                                                                          життям, твору про трудяще селянство за умов                                                                                    капіталізму, як “Кайдашева сім’я” Нечуя. Тут усе                                                                              виконує свою визначену автором роль, веде свою                                                                              мистецьку партію, як інструмент у хорошому оркестрі                                                                      чи хорі.

                                    М. Рильський 

Тема «Кайдашева сім’я» І. Нечуя-Левицького – соціально-побутова повість-хроніка.

Реалізм твору.

Мета: ознайомити старшокласників з повістю І.Нечуя-Левицького”Кайдашева сім’я”, розвивати навички аналізу епічного твору, розкрити специфіку сюжету, актуальність проблеми; формувати критичне мислення; поглибити поняття про реалізм; розвивати в школярів пізнавальний інтерес до літератури; прищеплювати любов до рідного слова.

Теорія літератури: соціально-побутова повість, повість-хроніка. Поглиблення поняття про реалізм.

Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, образотворче мистецтво, кіно.

Обладнання, наочність: ілюстрації Базилевича «Кайдашевої сім’ї» або матеріал уроку мультимедійного посібника.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ЗМІСТ УРОКУ

І. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1  Завдання

• Довести, що митець спростував хибну тезу про те, що українська література повинна стосуватися лише мужицького оточення.
• Пригадати з вивченого торік, як про українську літературу, її право на існування говорив і писав Г.Квітка-Основ’яненко. Розповісти, які позиції щодо української літератури і культури обстоював І.Нечуй-Левицький у своїх статтях.
• Ці дати із життя І.Нечуя-Левицького. Що вони означають?

   1878    1838     1918     1879     1847     1885

2  Літературний диктант

1. І.С.Нечуя-Левицького “великим артистом зору”, “колосальним, всеобіймаючим оком” назвав... 

2. І.С.Нечуй-Левицький народився в селі... 

3. Батько І.С. Левицького приятелював з відомим письменником ... .

4. У департаменті поліції І.С.Нечуй-Левицький мав репутацію ... .

5. Улюблений музичний твір І.Нечуя-Левицького... .

6. Упродовж життя письменник написав понад (…) творів різного жанру .

7. У 1885 році І.Нечуй-Левицький виходить на пенсію і поселяється у ....

8 .У своїх статтях І.Нечуй-Левицький наголошував на тому, що український письменник повинен дотримуватися трьох головних принципів - ... .

9. В історичних творах “Князь Єремія Вишневецький” та “Гетьман Іван Виговський” письменник змальовує “смутні часи” в історії України доби... .

10. Письменник взявся за переклад українською мовою ... (Біблії), не звершений П.Кулішем.

11. М. Старицький, за згодою автора, переробив його комедію ... .

12. У 1913-1914 році І.С.Нечуй-Левицький склав (…) у двох частинах .........

3  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

• Пригадати повість Г.Квітки-Основ'яненка “Маруся”. Як автор веде розповідь? (Учитель може зачитати уривок з повісті).
• Прочитати невеличкий уривок з повісті “Кайдашева сім’я”. У чому різниця між веденням розповіді?

Висновок: у І.Нечуя-Левицького розповідь своєрідна, об’єктивно-епічна, що дає змогу розширювати панораму зображення дійсності, природніше переходити від змалювання одних явищ до інших, активніше втручатися в хід подій.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1  Слово вчителя

Іван Нечуй-Левицький – яскравий представник реалістичного напрямку в українській літературі. Розвиваючи традиції Г.Квітки-Основ’яненка,Т.Шевченка, Марка Вовчка та знаючись на реалізмові західноєвропейських письменників, він обґрунтовує позицію українського народницького реалізму за принципами «реальності, національності та народності» на його думку література повинна правдиво відображати життя.

            Такою є повість «Кайдашева сім’я». В основі сюжету лежить буденне життя родини Кайдашів. У фокусі уваги письменника стосунки між батьками й дітьми. Він обирає особливо відповідальний, переломний момент у житті родини – один за одним одружуються сини Омелька Кайдаша. Утворюються нові сім’ї, і починається нелегкий процес різних людей під однією стріхою. Старі прагнуть тримати біля себе дорослих синів, а молоді хочуть жити самостійним життям, перестають коритися старшим. «Вічний» конфлікт наповнюється конкретним змістом, тим, що є характерним породженням пореформеної дійсності, наступом капіталізму на село. Починається тривала й затята боротьба зі сварками та колотнечею, які спалахували з-за полотна, мотовила, невдало звареного борщу чи спеченого хліба, сміття, яєць, діжки та кухля з водою, півня, кабанця і коня.

            Зазвичай справедливо відзначалося, що причиню численних сварок та бійок у сім’ї є породжена умовами власницького суспільства жадоба до грошей, багатства. Але були й інші причини конфліктів. Хатня війна розпочалася зовсім не за поділ майна чи грошей.

            І все це виписано з такою витонченістю і художньою довершеністю, що, як справедливо зазначав І.Франко, ця повість « з погляду на високо артистичне змалювання селянського життя і добру композицію належить до найкращих оздоб  українського письменства».

2        Історія написання твору.

Цікаво

Характерною рисою творчого почерку Нечуя-Левицького є прив’язування сюжетів, персонажів до конкретних географічних місць. Події, змальовані в “Кайдашевій сім’ї”, пов’язані з реально існуючим селом Семигори (нині Богуславський район Київської області). Офіційні документи не підтверджують того, що Кайдаші жили в Семигорах. Проте жителька села Марина Матвієнко розказує, що вона пам’ятає сім’ю Кайдашів: “Вони жили тут, поряд з нами, на східній окраїні села...”

Дід Роман (Роман Симоненко) теж підтверджує, що Кайдаші жили в Семигорах, поряд з дворищем старої церкви, на кутку Солоному : “Пам’ятаю, що батько часто читав книжку Нечуя та все сміявся”. Жителі села підказують, що письменник скористався вуличною кличкою “Кайдаші”, а справжнє їхнє прізвище було Мазур. (Інша версія – Кайдаші жили в Стеблові).

            (В.Власенко “Художня майстерність І.С.Нечуя-Левицького)

3.   Повторення відомостей з теорії літератури - прототип

Консультація:

прототип – конкретна особа, життя і діяльність якої покладені в основу  створення літературного образу. Літературний образ не є копією прототипу.

Прототипи Кайдашів - сім’я Мазурів із села Семигори, яка “прославилася постійними бійками й колотнечею.

4.  Робота над змістом повісті

Опрацювання змісту повісті та її аналіз проводиться з використанням мультимедійного диску та в окремих місцях тексту повісті.

            Запитання і завдання

1. Назвати персонажів твору.

2.Чому автор на початку твору подає детальний опис села?

3. Визначте, аналізуючи діалог братів, котрий з них добріший, лагідніший, гуманніший. Чому?

4. Прочитати (переглянути чи прослухати) уривок, де описано розмову Омелька з сусідом та синами про горб. Дати відповіді на запитання, аргументуючи свої відповіді.

• Чи можна сказати, що в цьому епізоді розкривається мотив національної самокритики; що конкретна проблема переводиться у філософську площину? Якщо так, то як саме?
• Що означає “Горб на плечах України?”
• Хто, на думку письменника, може знищити цей горб?
• Яким має бути цей лідер?
• Чому він жорсткий і авторитарний?
• Як називається такий тип суспільних відносин?
• Поясність вираз “Демократія – чудовий лад, коли треба щось ділити”?
• Письменник протиставляє авторитаризм демократії (лідера - громаді) чи вважає їх взаємодоповнюваними?

5. Чи є в стосунках Карпа і Мотрі ніжність, ліризм, романтичність?

6. Як ви думаєте, чому навіть кохання не робить Карпа і Мотрю ніжними, вразливими?

7. Чи справедливо зробила Кайдашиха, чи робила би цю роботу Мотря, живучи окремо від свекрухи?

8. Проаналізуйте факт побиття Карпом батька. Як зреагував на вчинок Карпа Омелько? Що відчував після бійки Карпо, Мотря ( від особи героя)?

9. Перекажіть близько до тексту побачення Мелашки і Лавріна.

10. Порівняйте любов Мелашки і Лавріна з любов’ю Карпа і Мотрі.

11. Як ви розумієте слова Омелька, що діти загнали його на піч? Чия вина більша Карпова чи Лаврінова?

12. Чи відчувала Мотря муки совісті, коли скалічила свекруху? А Карпо, коли загнав матір у ставок? Як ви це розцінюєте?

13.Чому Кайдашиха називає себе сиротою?

14. Як складатимуться далі стосунки між сім’ями Карпа та Лавріна?

15. Як ви вважаєте, чвари в сім’ї Кайдашiв закінчилися? Якщо ні - то чому?

5.   Мистецький контекст

Порівняти портрети персонажів повісті та ілюстрації Базилевича. Чим вони подібні, у

чому відмінність? 

6.  Композиційна будова повісті – таблиця

Зовнішня будова	9 розділів (картини життя однієї родини, зображені в хронологічній послідовності).
Тема	Спотворення людських почуттів, взаємин, інтересів і прагнень. Викликає почуття суму за людину, за її самоприниження і моральний занепад.
Експозиція	Опис села Семигори, знайомство з Кайдашем і його синами.
Зав’язка	Розмова братів про одруження Карпа.
Розвиток дії	Послідовний хронологічний виклад подій життя родини Кайдашів: одруження синів, сутички в сім’ї, розшуки Мелашки, пияцтво і смерть Кайдаша, розподіл спадщини.
Кульмінація– (умовно)	Сутичка Мотрі з Кайдашихою, внаслідок якої свекруха позбулася ока (VІІІ розділ).
Розв’язка	ІІ редакція: примирення сімей; І - життя двох сімей залишається незмін- ним.
Побутові картини	Боротьба за мотовило, пригода з Мотриним борщем, подорож Кайдашихи в с. Бієвці, сутичка біля двору баби Палажки тощо
Мова персонажів	Прислів’я і приказки, пісенна творчість, казка, замовляння, порівняння, гіперболи, метафори, епітети, синоніми, жива народна розмова.

7        Повторення та вивчення понять з теорії літератури (проводиться шляхом бесіди з учнями або роботою в малих групах за підручником – розкрити один аспект жанру).

1  Життя і побут сім’ї Кайдашів – типове явище пореформеного села.

• Який зв’язок між побутом однієї сім’ї і суспільством взагалі? Як називається прийом, коли зображується типове явище?
• Пригадати, що ми називаємо повістю? Назвіть характерні риси цього жанру.

Повість – розповідний художній твір, дія в якому концентрується навколо певної соціальної групи людей, однієї родини або одного персонажа протягом значного періоду.

• Довести, що твір “Кайдашева сім’я” – повість. Визначити, який мотив переважає в

зображенні дійсності.

Міркуємо: у повісті розкрито життя однієї селянської родини, зображено події в хронологічній послідовності, що відбуваються в цій сім’ї за умов пореформеної дійсності, розкриваючи причини непорозумінь і сварок, які пояснюються не лише індивідуальними особливостями, але й умовами, в яких живе село.

2  Жанр твору - соціально-побутова повість-хроніка.

Консультація:

соціально-побутова повість-хроніка - художній твір, в якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними соціальними обставинами і пояснюються ними.

• Довести, що твір “Кайдашева сім’я” – соціально-побутова повість-хроніка.
• Визначити, в якому літературному стилі написаний твір. Визначити сцени, картини, що підтверджують цей стиль. Своє твердження обґрунтуйте

2        Визначити проблематика твору7        Повторення та вивчення понять з теорії літератури (проводиться шляхом бесіди з учнями або роботою в малих групах за підручником – розкрити один аспект жанру).

1  Життя і побут сім’ї Кайдашів – типове явище пореформеного села.

• Який зв’язок між побутом однієї сім’ї і суспільством взагалі? Як називається прийом, коли зображується типове явище?
• Пригадати, що ми називаємо повістю? Назвіть характерні риси цього жанру.

Повість – розповідний художній твір, дія в якому концентрується навколо певної соціальної групи людей, однієї родини або одного персонажа протягом значного періоду.

• Довести, що твір “Кайдашева сім’я” – повість. Визначити, який мотив переважає в

зображенні дійсності.

Міркуємо: у повісті розкрито життя однієї селянської родини, зображено події в хронологічній послідовності, що відбуваються в цій сім’ї за умов пореформеної дійсності, розкриваючи причини непорозумінь і сварок, які пояснюються не лише індивідуальними особливостями, але й умовами, в яких живе село.

2  Жанр твору - соціально-побутова повість-хроніка.

Консультація:

соціально-побутова повість-хроніка - художній твір, в якому картини родинного життя і побуту героїв зображені на фоні якихось соціальних подій чи зв’язані з певними соціальними обставинами і пояснюються ними.

• Довести, що твір “Кайдашева сім’я” – соціально-побутова повість-хроніка.
• Визначити, в якому літературному стилі написаний твір. Визначити сцени, картини, що підтверджують цей стиль. Своє твердження обґрунтуйте

2        Визначити проблематика твору

Добро і           Сімейні           Гідність і       Віра в Бога        Батьки і        Кохання

   зло               стосунки       свобода           й мораль            діти

8  Підсумок..

Учитель підводить учнів до висновків, які вони роблять самостійно.

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Висловіть і прокоментуйте свою думку з приводу наведеної цитати.

Б.Грінченко про повість «Кайдашева сім’я» говорив, що І.С.Нечуй-Левицький “ставить перед нами факти і їми протестує”.

2. Виконати тестові завдання

1. Установіть послідовність сюжету повісті “Кайдашева сім’я”

А  Карпо з Лавріном ділять батьковий спадок. Мотря переміряє город. Б  Злий Карпо заганяє матір у ставок. В  Карпо одружується з Мелашкою. Кайдашиха намагається примусити     молоду невістку виконувати всю хатню роботу. Г  Сварки за півня та коня. Ґ Мелашка разом з прочанами вирушає до Києва на прощу, там і    залишається, не бажаючи повертатись до сварливої свекрухи.

1 2 3 4  5

2. Зав’язкою твору “Кайдашева сім’я” є момент, коли:

            А  у сім’ї Кайдашів з’являється Мелашка;

            Б  брати розмовляють про дівчат;

            В  Карпо сватається до Мотрі;

            Г  у сім’ї Кайдашів з’являється Мотря;

            Ґ  Мелашка тікає з дому.

3. Який з народних звичаїв не описаний у творі “Кайдашева сім’я”?

А  могорич за дозвіл ходити до чужих дівчат

Б  розглядини

В  сватання

Г  проща

4. Внаслідок якої сварки Карпо підняв руку на батька?

А  за мотовило;

Б  за курку;

В  за сміття;

Г  за землю;

Ґ  такого не було.

5.      Щоб досягнути напруження в розвитку подій, І.Нечуй-Левицький побудував сюжет за принципом

А  нагнітання епізодів, сцен, ситуацій

Б  заплутування дії за рахунок ліричних відступів

В  чергування напружених діалогів зі спокійною, розважливою оповіддю

Г  перемежовування сучасності з екскурсами в минуле

6. Установіть співвідносність

Жанр	Назва твору
1        роман 2        повість 3        оповідання 4        драма	А  "Бурлачка” Б  “Маруся Богуславка” В  “Хмари” Г  “На Дніпрі” Ґ  “Афонський пройдисвіт”	1 2 3 4

3. Творча робота (у групах)

Висвітліть жанрову особливість повісті, оперуючи текстовими прикладами.

VІ. Підсумок уроку

1..Робота над епіграфом до уроку.

2  Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.

VІІ. Домашнє завдання

• Матеріал і завдання підручника.
• Дописати таблицю, виписавши приклади до розділу «Мова персонажів».
• Виписати цитати із твору, в яких розкриваються стосунки між батьками і дітьми в сім’ї Кайдашів.
• Виписати цитати для характеристики образів повісті.

Інтернет ресурси:
http://www.ukrlib.com.ua/kratko/printout.php?id=0&bookid=0
http://www.ukrclassic.com.ua/
https://yaca.yandex.ua/yca/cat/Culture/Literature/Online_Libraries/
http://onlyart.org.ua/
http://www.ukrtvory.com.ua/ukrlit.html
http://tboru.blogspot.com/
https://www.youtube.com/watch?v=GWQcFHav-rg

https://www.youtube.com/watch?v=bzbI2HSBVS8
http://svitppt.com.ua/ukrainska-literatura/ilyustracii-do-povisti-is-nechuyalevickogo-kaydasheva-simya.html
https://www.youtube.com/watch?v=jFo0J4SPtmw

Тема 1. Вступ. Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХIХ століття.

1 .Тема . Вступ. Українська література в контексті розвитку суспільства другої половини ХIХ століття.

Словник:класичний реалізм,часопис,альманах.

Матеріали до проведення і вивчення даної теми.

1.Карта тогочасної України (70-90-х років ХIХ ст.)

Література того періоду розвивалася в складних історичних обставинах:український народ перебував у колоніальній залежності від двох імперій:Російської імперії,а Східна Галичина,Північна Буковина й Закарпаття-Австро-Угорській.

Створювалися так звані громади з метою протистояти імперському зросійщенню.

Київська громада(В.Антонович,М.Драгоманов,П.Чубинський)

Чернігівська громада(О.Маркович,Л.Глібов)

Полтавська громада (О.Конинський)

Харківська громада (О.Потебня,В.Мова)

Єлисаветградська громада (брати Тобілевичи)

2.Налякана розмахом національно-культурного відродження,російська влада оголосила війну всьому українському.Видали:Валуєвський циркуляр (1863),Ємський указ(1878)

3.Боротьба української спільноти за свої права.

1889-новостворений журнал «Киевская старина»

1868-засновано товариство «Просвіта»

1873-Наукове товариство імені Т.Шевченка.

В останній третині ХIХ  м.Львів стає центром культурної,освітньої і наукової діяльності.У Львові виходять друком журнали :  «Правда»,  «Зоря», газета «Діло». Часописи- «Громадський друг».

Розвиток прози-І.Нечуй-Левицький,П.Мирний,М.Старицький,О.Пчілка.

Поетична нива- І.Франко,П.Грабовський.

Пожвавлення театрального життя-1882р.Марко Кропивницький створив в Єлисаветграді українську професійну трупу.Ця трупа дістала назву Театр корифеїв.

3.На зміну романтизму приходить реалізм.

II половина ХIХ століття-побутово-просвітницький реалізм (М.Вовчок,П.Мирний,І.Нечуй-Левицький,І.Карпенко-Карий,М.Кропивницький,М.Старицький ,Б.Грінченко.

Революційний реалізм (П.Грабовський,І.Франко,Л.Українка).

4.Завдання на закріплення

А)

Б)Добавити правильні слова за змістом.

Згідно з ……………………,  «позволялось к печати только произведения намалороссийском языке,принадлижащие к области изящной литературы».Заборонялося  друкувати книжки  (навіть тексти до музичних нот) «на малороссийском наречии»,завозити в Російську імперію україномовні видання з-за кордону,ставити  театральні п”єси  по-українськи  за ……………

В).Тестова робота

1.Центром культурної,освітньої  і наукової  діяльності  в останній третині  ХІХ ст.був :

А) Київ

Б )Львів

В) Чернігів

2.Принцип  точної  відповідності  реальній дійсності -

А) Романтизм

Б) Реалізм

В)Класицизм

Інтернет ресурси:

-Класичний реалізм – Література 70-90-х років ХІХ ст ...

www.testsoch.com/klasichnij-realizm-literatura-70-90-x-rokiv.../2/                                                        --- Часопис — Вікіпедіяhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Часопис

-Альманах — Вікіпедіяhttps://uk.wikipedia.org/wiki/Альманах

-academia.in.ua/?q=node/1824http:                                                                            //www.ukrlit.vn.ua/10klas/1.html

-https://uk.wikipedia.org/wiki/Література_другої_половини_19_століття

http://www.ukrajinistika.edu.rs/preuzimanje/pdf/predavanja/Ukrajinska%20knjizvenost%20III%20%20predavanja.pdf

http://4book.org/uchebniki-ukraina/10-klass

Тема 2.Іван Нечуй-Левицький. Життєпис письменника. Творчість письменника – новий імпульс розвитку української літератури. Загальна характеристика творчості.

Тема2. Іван Нечуй-Левицький. Життєпис письменника. Творчість письменника – новий імпульс розвитку української літератури. Загальна характеристика творчості.
_________  Презентація , Презентація №2___________
Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Івана Нечуя-Левицького; розкрити жанрове багатство прози та роль автора у подальшому розвитку української літератури; прокоментувати оцінку І.Франком творчої спадщини митця; виховувати в школярів інтерес до творчої спадщини письменника, любов до рідної літератури.
Міжпредметні зв’язки, мистецький контекст: історія України, зарубіжна  література, образотворче мистецтво, музика.
Обладнання, наочність: фотоматеріали до життєпису І.Нечуя-Левицького, відео- чи фонозаписи “Апасіонати” Л. Ван Бетховена, репродукції картин; видання творів письменника; видання уроку №  мультимедійного посібника.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

ЗМІСТ УРОКУ
І. Повідомлення теми й мети уроку.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.
            1. Бесіда
Якими були історико-культурні умови, в яких розвивалася українська література після реформи 1861 року?
Розповісти про культурно-просвітницьку діяльність на Україні, пояснити, чим це було зумовлено.
Розкрити роль літератури у формуванні національної свідомості українців після скасування кріпацтва.
Які художні методи функціонували в той час?
            2. Літературний диктант.
1. Спосіб художнього пізнання й відтворення світу... (художній метод)
2. Ідейно-естетична спільність письменників у певний період часу, що виявляється у своєрідному синтезі художнього методу та індивідуального стилю... (літературний напрям).
3. Спорідненість творчих принципів митців на підставі подібних естетичних засад... (художня [літературна] течія).
4. Літературний напрям, який характеризується правдивим і всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ... (реалізм).
5. Літературний напрям, який характеризується правдивим відображенням дійсності з зосередженням на морально-етичній основі і докладним змалюванням національного колориту народу ... ( побутово-просвітницький реалізм).
6. Літературний напрям, що характеризується прагненням до фотографічного й безпристрасного відтворення дійсності й фатальною біологічною та соціальною зумовленістю людської долі й поведінки ...(натуралізм).
7. Образ, у якому поєднано найхарактерніші вияви певної групи явищ... (тип).
8. Наступ на українське слово 1863 року ... (Валуєвський циркуляр).
9. Наступ на українське слово 1876 року ...(Емський указ).
10. Частина (уривок) літературного твору, яка дає змогу точно визначити зміст узятої з нього фрази, вислову чи окремого слова … (контекст).
11. Динамічний аспект твору, ланцюг подій, переживань, думок -  це … (сюжет)
12. Побудова літературного твору, зумовлена ідеєю та життєвим матеріалом, розміщення всіх його частин, порядок розгортання подій і розстановка персонажів – називається … (композиція).
13. Предметний або словесний знак (натяк), який опосередковано (умовно виражає сутність певного явища  - це … (символ).

            3. Оцінювання рівня навчальних досягнень учнів.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
·         Пригадати про І.Нечуя-Левицького з вивченого в попередніх класах.
·         Коротко розповісти про твір «Микола Джеря»
ІV Вивчення нового матеріалу.
1. Вступне слово вчителя.
Прозаїк, драматург, публіцист, етнограф, педагог, перекладач Біблії – таким перед нами постає Іван Семенович Левицький, глибоко національний письменник, багатогранна творча особистість, визначний майстер слова, творець живого і вічного мистецтва. Саме він разом з Панасом Мирним та Олександром Кониським започаткував новий етап у розвитку української прози, намагаючись піднести українське слово до високого рівня, показати багатство і красу душі простих людей.
Майбутній письменник навчався в духовних учбових закладах – духовна семінарія, Київська Академія, яку він закінчив із званням магістра богослов’я. після цього, якби він погодився стати ченцем, то міг би отримати найвищий чин – бути архієреєм; коли б і не погодився , то міг би дістати посаду начальника над багатьма попами. Проте він 25 років працював учителем - викладав у середніх школах історію, географію, російську мову та літературу. Ніхто з його колег і не здогадувався, що весь свій вільний час скромний вчитель присвячує літературній праці.
Змолоду захоплений «Кобзарем» Шевченка і творами Гоголя, обурений знущаннями над українською культурою, Іван Семенович, замикаючись у себе вдома, виливав свої почуття у натхненних творах. У 47 років, не маючи сили далі лицемірити, кинув службу і, нехтуючи матеріальними нестатками, повністю віддався літературній діяльності.
І.Нечуй-Левицький - письменник, який вражав і вражає широким, різнобічним охопленням життя та самобутньою майстерністю його змалювання. Збагачення української літератури Нечуй-Левицький пов’язував  у великій мірі з розширенням її тематичних обріїв. Наполягав на якомога багатшому, широкому охопленні найхарактерніших представників різних класів і станів тогочасної України. То була одна з найголовніших творчих засад письменника.
2. Розповідь про життєвий шлях письменника.
Учитель під час пояснення застосовує спроектовану на екран таблицю “Основні віхи життя і творчості Івана Нечуя-Левицького”, використовує мультимедійний посібник, фотоматеріали, фонозаписи, репродукції картин.
3.  Мистецький контекст
Перегляд картин природи, обговорення, порівняння пейзажів на картинах і в творах письменника, що вже вивчались.
            Цікаво
Любов'ю до літератури І.С.Нечуй-Левицький завдячує батьку - той не любив хазяйнувати, а був затятим книголюбом-читальником. Семен Левицький був прогресивним священиком, читав проповіді українською мовою, збирав народні пісня та обряди. Мав удома багато праць з історії України, зокрема, рукописних. Через батька Іван познайомився зокрема із творчістю Шевченка. Псевдонімом письменник обрав прізвище козацького полковника, героя "Думи про Нечуя", яку дуже любив.
І. С. Нечуй-Левицький часто згадував, за яких умов він вирішив стати українським письменником. Професори Київської духовної академії, де він учився, не визнавали української мови й літератури. Один з них навіть висловився на лекції:
 - В інтересах держави добре було б спалити українську літературу.
Це й підштовхнуло Івана Семеновича взятися за перо.
“Писати повісті я почав, ще як був на службі в Полтаві. “Основа” та “Кобзар” Шевченків навели мене на думку, що мені писати треба по-українськи. “Кобзаря” прочитав я ще хлопцем, і він мене дуже вразив своєю поезією та народністю в поезії. З першого погляду мені здалося, що Шевченко записує народні пісні, а не складає свої, - така народність в його поезії. […] слава його тоді ходила скрізь по  селах.
Почавши писати свої повісті в той час, коли була заборонена українська література, я нікому не говорив про це: об тім не знали навіть ті товариші, що жили зо мною на одній квартирі, не знав батько, хоч ще до його смерті вже були надруковані ... перші мої повісті”.        (І.С.Левицький “Автобіографія”)
Після виходу в світ оповідань "Не можна бабі Парасці вдержатися на селі" та "Благословіть бабі Палажці скоропостижно вмерти" до письменника приходила одна баба
з Стеблева позиватися.
 - Нащо, паничу, ви мене в книжці описали? Тепер мені проходу на вулиці не дають.
У звичках Івана Семеновича було чимало такого, що викликало подив. Скажімо, сусіди могли по ньому перевіряти годинник: щодня за будь-якої погоди рівно о третій він виходив із своєї квартири, йшов на Фундуклеївську вулицю (нинішня вулиця Богдана Хмельницького), поволі піднімався до Театрального майдану, потім повертав праворуч на Володимирську вулицю, доходив до "підйомника", далі йшов на Володимирську гірку. Там сидів, милувався Дніпром, думав свої думи аж до шостої години, а тоді спускався вниз на Хрещатик і повертався додому. Вечеряв і, хоч би там що, рівно о дев'ятій лягав спати.
Одного разу йому стрілися незнайомці.
-          Ану, давай гроші!
-          Їй-богу, нема ні копійки!
-          Ти відомий письменник, у тебе грошей повні кишені!
Грабіжники обшукали старого, але нічого, крім порожнього гаманця, не знайшли.
Потім переглянулися і віддали Нечую гроші, які мали з собою.
4. Розповідь про творчий доробок І.С. Нечуя-Левицького.
1  Слово вчителя
Творчість Нечуя-Левицького – це своєрідна, нічим не замінима енциклопедія, де наявна багатюща інформація народознавчого характеру. Ми дістаємо загалом повне уявлення про життя і настрій людей часу, в який жив письменник.
Літературна спадщина І.Нечуя-Левицького дуже різноманітна як тематично, так і жанрово. Із його творів постає Україна другої половини ХІХ ст., переважно – українське село. Він добре знав реалії життя селян, а побут українського села до найменших дрібних був відомий йому від баби, від дівчат-наймичок. Від матері, що розмовляла чистою українською мовою, Іван Семенович перейняв безліч народних пісень, переказів, прислів’їв, приказок тощо. Звідси правдивість, точність, яскравість змалювання картин українського селянства та жива мова.
Формування світогляду І.Нечуя-Левицького проходило в надзвичайно складних умовах. Навіч поставало розходження між офіційною наукою, ідеалістичною філософією, християнськими догмами і життям народу. Наступ реакції на демократичні права і свободи, переслідування національних мов і культур викликало бурю протесту в душі молодого і вразливого юнака.
            Живим відгуком на животрепетні події літературного життя, схвильованими роздумами на конкретні художні твори, про художню мову є листи Нечуя-Левицького до Н.Кобринської. Так, у листі від 26 листопада 1898 року, торкаючись розвитку літератури, художнього методу, він пише: “Тепер в літературі цілого світу напрямок реалістичний. А цей напрямок – це таки доволі цупкий та твердий корсет, добре-таки муляє в стан і душить в боки: не дає волі й обмежує й держить авторів у відомій межі. Бо тільки реальне життя має право диктувати й призначати зміст і сюжети авторам. А чого нема в житті, того не може бути і в повісті, бо інакше воно вийде прибільшене, вигадане і ... нереальне, і чудне, й смішне...”.
            Діапазон творчих інтересів Нечуя-Левицького не вичерпується лише його художнім словом – повістями, оповіданнями, нарисами та п’єсами. Він – автор літературо-критичних і критично-публіцистичних статей, етнографічних досліджень, історико-популярних нарисів, а також фольклорні записи. Але найціннішими в спадщині Нечуя-Левицького є його художні прозові твори. Мабуть, саме тому це дало підстави українському літературознавцю О.Білецькому відзначити, що за своїм розмахом, живим і необмеженим інтересом до найрізноманітніших сфер людського буття Нечуй-Левицький нагадує І.Франка, М.Гоголя, О.Бальзака та Е.Золя.
            Проза Нечуя-Левицького доносить до нас не лише картини з життя українського селянства, але й міщанства, заробітчан, духівництва, інтелігенції. Він торкався багатьох граней української дійсності, які не показувалися до того, або відбивалися лише частково.
героями його творів виступають не лише українці, а й інші національності - представники різних станів і класів. Неповторність прози Нечуя-Левицького полягає ще й мальовничому зображенні природи.
Творчий доробок письменника об’ємний і багатий як мистецька спадщина. За 50 років творчої діяльності він написав понад 50 творів різноманітного жанру: оповідання, повісті, романи, п’єси, рецензії, статті.
2  Віртуальна екскурсія в музей І. Нечуя-Левицького в с. Стеблеві.
3  Усна подорож книжковою виставкою (учитель демонструє видання творів І.Нечуя-
Левицького).
Цікаво
А  З творчістю Нечуя-Левицького в українську літературу прийшла своєрідна манера змальовувати образи й природу мовою живопису. Тонко відчуваючи різноманітні кольори, багатство їх переливів, письменник створив яскраві портрети, багаті своєю різнобарвністю ландшафти тощо. Він майстер передавати світлотіні (елемент, властивий живопису), чим досягає виразності образів, зримості картин українського села.
Стильова манера письменника тяжіла до поєднання реалістичної конкретності й точності в описах побуту з живописною образністю. Використавши можливості живопису у відображенні багатобарвного об'єктивного світу, Нечуй-Левицький дав поштовх до розширення зображувальних засобів літератури.
Аналізуючи світоглядні особливості українського народу у етнографічно-фольклористичній розвідці “Світогляд українського народу”, І.Нечуй-Левицький підкреслював: “Всі образи для своєї релігії давні українці мусили брати з природи…”[19, с. 4]. Природа являлася українцям в геоморфічній та зооморфічній формі: “Небо здавалося українцям то полем, то морем…, хмари здавалися лісами, дібровами, скелями…, сонце – соколом…” [19, с. 5].
Довідка:
Геоморфологія (від гео… і морфологія) – наука про рельєф земної поверхні, його походження, історію розвитку.
Зооморфізм (від зоо… і …морфізм) – у давніх релігіях зображення богів у образі тварин.

Б  Великої на той час роботи завдало йому докінчення перекладу св. письма на українську мову. Куліш, померши 1897 р,, лишив цей переклад не скінченим, бракувало ще з четвертини всієї біблії українською мовою. Коли повстало питання в Британському Біблійному Товаристві про видання українського перекладу, то разом з тим треба було знайти людину, що докінчала-б діло Кулішеве. За посередництвом Кулішевого співробітника, проф. Ів. Пулюя, Товариство обернулось до Левицького. Іван Семенович при кінці 90-х років ретельно взявся до роботи, „Куліш, — писав він до Стебницького, — не переклав цілої четвертої частки біблії (159 листків здорового формата. Я вже оце скінчив книгу „Есфирь" (вже 84 листки), а ще чимало зісталось. Скінчу аж восени". Характерно, що до цієї своєї роботи, яку він цінував з національно-культурного погляду, Левицький підходить як сущий раціоналіст 60-х родів. „Оце тільки що скінчив переклад „Книги премудрости Соломонової", — одписує він якось тому ж таки П. Стебницькому. — Ну й набрався лиха! Намудрив цей Соломон — александрійський адвокат, ритор еллінський, ще й до того софист! Ця крутанина софистики та риторства схожа на промови президентів французьких або мудро-хитрих англійських політиків, що говорять часом не те, що думають, закручують думки в пусті гучні фрази, що й сам чорт їх не розкрутить". Звичайно, що роботу цю Левицький зробив з притаманною йому совістністю, студіюючи різні переклади та ввіряючи їх між собою. „Біблію, — повідомляв він Б. Грінченка, — останню четверту частку її, я перекладав з німецької біблії, але зовсім державсь врешті тексту великоруського синодального видання, бо в німецькій протест(антській) біблії часом траплялось по пів стишка зайвих, чого нема в великор(осійському) перекладі. Думка, бачте, була, що колись таки і в Росії видадуть україн(ський) переклад біблії". Треба сказати, що взагалі до цього перекладу Левицький ставивсь дуже серйозно і вважав його за велике культурне діло, на якому лежить печатка незмінности вже з самої його природи. Одповідаючи Сгебницькому сумнівом, чи може він, Левицький, виправляти переклад одного з своїх попередників на цьому полі, Морачевського, Левицький додає: „Принаймні щодо себе, то скажу, що я б не дозволив виправляти комусь мову своїх перекладів біблії на якийсь инший лад та спосіб” (за Єфремовим).
4.  Робота з підручником
1  Вибіркове читання.
Прочитати фрагмент статті про кохання письменника; висловити свою думку щодо прочитаного.
Прочитати фрагмент статті про творчий доробок Нечуя-Левицького, виписати тематику творів за зразком: вправа