Мета: закріпити та узагальнити знання про додаток; вчити знаходити додаток в реченні, поширювати речення; формувати вміння доводити свою думку; розвивати логічне мислення.
Обладнання: зошити, картки, таблиця, опорна схема.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань
Питання до учнів:
1. Що таке другорядні члени речення?
2. Що таке прикладка?
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя
Додаток – це другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків. (Молоденьки сади ми посадили на кручі). Розрізняють додаток прямий і непрямий. Прямий додаток стоїть у знахідному відмінку без прийменника. (Ми всі учні цієї школи). Непрямі додатки виражені непрямими відмінками і знахідним відмінком з прийменником. (Темна хмара озвалася громом гучним).
(Виділене записати в зошит)
Робота над опорною схемою
Розглянте схему. Дайте відповіді на питання:
Що означає додаток?
На які питання відповідає додаток?
З якими членами речення пов’язується додаток?
Робота з таблицею
Заповнити таблицю.
Прямий додаток?????????????
Непрямий додаток???????????
Запалити вогонь (?), сюжет твору, зображено квіти (?), архітектура палацу, зберегти риси архітектури, поєднання звуків, символ життя, будівництво парку, елемент пейзажу, зведено будинок (?), зображення рослинності, динаміка життя, талант художника, ухвалити рішення (?), причина явища, освітлений сяйвом, сучасники художника, здобувати освіту (?), прообраз героїні.
Робота над деформованими прислів’ями
Змоделювати прислів’я і приказки, дібравши їх продовження з другого стовпчика. Підкреслити додатки.
1. Щастя розум одбирає, той щастя не має.
2. Хто горя не бачив, а нещастя повертає.
3. Хто доброго чоловіка минає, й вельможного, й неможного.
4. Добре тому жить, чия доля не спить.
5. Доля карає той і щастя не зазнає.
6. Долі й конем не власкаєш.
7. Долі скаргами не об’їдеш.
Робота над текстом
Спишіть текст, підкресліть додатки. Виразно прочитайте текст.
Спілкуючись між собою, люди разом орають землю, будують державу, її економіку, створюють свою історію, духовні цінності, розвивають культуру. Спілкування як процес і продукт життєдіяльності людей має багате минуле, а як результат наукових досліджень - коротку історію. Багато цінного й цікавого про етику й етикет, культуру спілкування та поведінки знаходимо в пам’ятках історії і літератури, зокрема в українських джерелах.
Одним із перших описав спілкування на території нинішньої України ще у V ст. до н.е. Геродот. Він розповідав, як наші пращури спілкувалися при світлі вогнища, «казали казку», «баяли байку».
Цікаві свідчення того, як у далекі часи жили люди, як вони захищали свою землю, як розвивали ремесла і, звичайно, як спілкувалися, дає Велесова книга — збірка поліських пам’яток V–IX ст. Люди вміли спілкуватися, бо правили п’ятнадцять століть через віче, де будь-хто міг слово сказати — і то було благом. Узагалі слово для людей було вагомою частиною життя, через нього вони доходили згоди й розв’язували свої життєві проблеми (Г. Чайка).
Робота над деформованим текстом
Прочитати виразно текст. Дібрати до нього заголовок. Визначити межі речень. Записати, розставляючи пропущені розділові знаки. Підкреслити додатки.
Своєму формуванню як людини й науковця Микола Костомаров був зобов’язаний Харківському університетові саме тут на початку ХІХ століття відбувалося становлення всіх тих галузей знань, які згодом будуть об’єднані під загальною назвою українознавства молодому студентові особливо близькими видалися погляди літераторів-романтиків, які у своїх творах оспівували ліричні почуття, шляхетні вчинки історичних персонажів і героїчне минуле українського народу Костомаров починав свій творчий шлях з поезії, однак після завершення навчання він опинився на службі в драгунському полку втім, його досвід літератора-романтика не минув марно головним об’єктом своїх історичних студій Костомаров уважав життя і побут простого народу, його вплив на вчинки видатних особистостей та історичні події (За О. Сокирком).
Творче конструювання
Усно придумати речення так, щоб слова знання, розум, щастя, добро виступали в ролі різних членів речення: а) підмета; б) іменної частини складеного присудка; в) додатка.
Робота над текстом
Прочитати вголос текст. Визначити його стильову належність. Назвати основні ознаки тексту. Підготувати усний переказ.
Незаперечним є твердження, що Шевченко — основоположник нової української літератури й нової української літературної мови. Творцем нової української літературної мови його вважають тому, що достойно завершив складний і тривалий процес виформування української мови на живій народній основі, який розпочали Іван Котляревський, Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Григорій Квітка-Основ’яненко, і відкрив нові невичерпні можливості для її розвитку і вдосконалення, чим успішно скористалися Панас Мирний, Леся Українка, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський, Михайло Старицький, Іван Франко, Борис Грінченко, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Степан Васильченко. Кобзар обробив, відшліфував фонетично милозвучне, синтаксично гнучке, лексично багате українське слово і підніс його до найвищої висоти — досконалої загальноукраїнської літературної мови (М. Степаненко).
Завдання для учнів:
Виписати словосполучення, у яких залежне слово відповідає на запитання непрямих відмінків. Визначити синтаксичну роль додатків.
VI. Систематизація й узагальнення знань
Запитання до учнів:
1. Який другорядний член речення називається додатком?
2. Якими частинами мови найчастіше виражається додаток? Навести приклади.
3. До яких членів речення, як правило, приєднується додаток? Відповідь проілюструвати власними прикладами.
4. Як відрізнити, на вашу думку, додатки від означень, виражених іменниками?
Немає коментарів:
Дописати коментар