Корекція мовлення.Урок 28.

УРОК 28. СПРОЩЕННЯ В ГРУПАХ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Мета: закріпити та уточнити знання про спрощення в групах приголосних; вчити утворювати прикметники від іменників; формувати вміння аналізувати та порівнювати; розвивати фонематичний слух.

Обладнання: зошити, картки, предметні малюнки.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань

Питання до учнів:

Що таке звук?

Які бувають звуки?

Поставте наголос у словах.

Туга, черговий, міліметр, русло, посмішка, подруга, вимова, олень, чотирнадцять, алфавіт, вірші, читання, бажання, одинадцять, донька, чарівна, новий.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя

Мабуть, вам відомий вірменський актор театру та кіно Фрунзик Мкртчян. Спробуйте чітко вимовити це прізвище? Чи легко було це зробити? Чому? Чи знаєте ви слова української мови, де поряд ужито п'ять приголосних звуків?

Вимовте спочатку вголос звукосполучення приголосних [здн], [ждн], [стн], [стл], а потім [зн], [жн], [сн], [сл]. Які сполучення вимовляються легше? Чому?

Отже,

Спрощення приголосних звуків – це випадіння середнього звука в групі з 3-х приголосних.

Найчастіше спрощуються такі групи: -ждн-, -здн-, -стн-, -стл-, -слн-, в яких випадає середній звук. Наприклад: користь – корисний; тиждень – тижня; честь – чесний. Це спрощення відбувається у вимові й на письмі. Виняток становлять слова:

хвастливий, кістлявий, пестливий, шістнадцять.

Зберігається також -т- і в прикметниках, утворених від іменників іншомовного походження з кінцевим -ст-: компостний, контрастний, баластний, форпостний.

У групах приголосних -скн-, -зкн- випадає к у дієсловах, утворених за допомогою суфікса -ну-. Наприклад: блиск - блиснути брязк - брязнути тріск - тріснути але: випускний.

Творча робота

На дошці записано слова, від яких потрібно утворити прикметники:

Тиждень - … (ждн-жн)

Проїзд - … (здн-зн)

Радість - … (стн-сн)

Щастя - … (стл-сл)

Словникова робота.

Пояснити значення слів.

Контрастний – протилежний; баластний – зайвий; форпостний – передовий.

Робота з карткою

Картка №1

1. Утворіть від поданих іменників прикметники, запишіть їх. Поясніть, які спрощення відбулися.

Якість – Почесть - Турист –

Пестити - Ненависть – Контраст –

Совість - Масло – Вартість

Заздрість - Швидкість – Альпініст –

Кількість – Область – Захист –

2. Виправте, де потрібно помилки.

Совісний, доблестний, якісний, злістний, областний, жалісливий, радісний, тиждня, пестливий, компосний, проїздний, щастливий, гіганський, цілістний, перехрестний, кіслявий, шіснадцять.

 Перепишіть текст, вставляючи пропущені букви, з’ясуйте правила правопису.

1. Зелене поле географічної карти пом…реж…не ч…рвоними прапорцями (Остап Вишня).2. До лісосіки, де вуглярі артіл…ю гасили вугілля, ми добралися, коли со…це за гори сідало (В. Бандурак). 3. В…л…чезний, але н…в…сокий зал здавався приплющ…ним, скл…пі…я підтримували чаву…і колони (О. Бойченко). 4. Ніч. Вадим, піднявши коміра старен…кої ш…нелі, йшов уздовж пасажирс…кого поїзда. Завірюха ду…чала. Сил…ний вітер з морозом о…палював обли…я, руки (О. Бойченко).

 Вставте, де треба, пропущені букви т, д, к. Слова запишіть у дві колонки:

1) слова без змін;

2) слова, у яких були пропущені букви.

Швидкіс.ний, якіс.ний, улес.ливий, освідчити­ся, хвас.ливий, контрас.ний, щас.ливий, блис.нути, агентство, волейболіс.ці, заїз…ний, їж…жу, учас …ник, заздріс.ний, ус.ний, випус.ний, стис.нути, щотиж…ня, студен…ський, студентство, очис.ний, скатер…ка, буревіс.ник, п’ятдесят.

Ключ: У кожному слові підкресліть другу від початку букву. З цих букв складеться кінцівка вислову В. Сухомлинського «Дорожить людина тим, у що вона…» (…вкла­ла часточку свого життя).

3. Перекладіть речення українською мовою.

Если ты мне сделаешь приятно, я тебе сделаю приятно, и тогда ты мне сделаешь ещё приятнее, а я тебе так приятно сделаю, что тебе будет очень-очень приятно.

"Мимино"

— У нас в Дилижане на кухне воду открываешь — второе место в мире занимает!
— А первая в Ереване, да?
— Нет, в Сан-Франциско.
— А Боржом? Сначала подумай, потом говори.

"Мимино"

ІV. Узагальнення та систематизація знань і вмінь учнів.

Питання до учнів:

В яких групах приголосних відбувається спрощення?

назвіть виключення.

Прочитайте і запам"ятайте.

Вимова приголосних звуків. Уподібнення приголосних. Спрощення в групах приголосних

Дзвінкі приголосні вимовляються завжди дзвінко в кінці складу та слова: сніг, репортаж, п’ятнадцять, слабкий, гриб, лід.

Глухі приголосні перед дзвінкими в середині слова піддаються впливу дзвінких: [воґзал], [фудбол], [молод ба], [коз ба].

Звуки дж, дз вимовляються як єдиний, злитий звук: дослідження, їжджу, ґудзик, дзига.

Проривний ґ слід вимовляти в українських і запозичених словах: ґава, ґанок, дзиґа, ґринджоли. Можна розрізняти на письмі та у вимові слова гніт — ґніт, грати — ґрати, гулі — ґулі.

У словах грецького походження треба вимовляти г: географія, гідра, логопед, педагогіка, генетика, логіка, гімназія, гімн. У запозиченнях з латинської та інших мов (крім грецької) гвживається на місці h, а ґ на місці g: гуманізм (humanus), Гегель (Hegel), Гюґо (Hugo), ґатунок (Gattung), ґума (gumma).

Шиплячі звуки в кінці слова і складу, а також перед голосними [и], [е], [а], [о], [у], крім подвоєних, вимовляються твердо: [тиша], [чорний], [дошч], [жити].

Збіг декількох приголосних утруднює вимову. Тому один із приголосних (переважно середній) випадає. Відбувається спрощення. Найчастіше спрощуються групи приголосних:

[ждн] — [жн]: тиждень — тижня;

[здн] — [зн]: проїзд — проїзний;

[стн] — [сн]: радість — радісний;

[стл] — [сл]: щастя — щасливий.

У деяких словах буква т зберігається. Ці слова становлять виняток: пестливий, кістлявий, хвастливий, хвастнути, зап’ястний, хворостняк, шістнадцять.

Буква т зберігається також:

- у словах шістдесят, шістсот.

- у прикметниках, утворених за допомогою суфікса -н- від іменників іншомовного походження з кінцевими приголосними -ст: форпостний, контрастний, баластний, компостний;

- в іменниках жіночого роду однини в давальному і місцевому відмінках: невістці, хустці (хоча відповідний звук у вимові спрощується — не вимовляється).

У дієсловах, утворених за допомогою суфікса -ну-, у групах приголосних [скн], [зкн] випадає середній [к]: блиск — блиснути, тиск — тиснути, тріск — тріснути, брязк — брязнути, бризка — бризнути, писк — писнути.

Але буква к зберігається в словах: тоскно, випускний, пропускний, вискнути.