корекція мовлення

корекція мовлення урок 27


УРОК 27.  ПОДОВЖЕННЯ ТА ПОДВОЄННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ
Мета:  вчити розрізняти у вимові і на слух подвоєння та подовження приголосних звуків та правильно позначати їх на письмі двома однаковими буквами; формувати навички чіткого та виразного мовлення; розвивати просодику.
Обладнання: зошити, картки, предметні малюнки.
ХІД УРОКУ
І. Організаційний етап
ІІ. Актуалізація опорних знань
Питання до учнів:
  1. Що таке звук?
  2. Які бувають звуки?
  3. Назвіть 2 твердих приголосних і 3 м’яких приголосних звуки.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Розповідь вчителя
Подовження приголосних звуків в українській мові виникло давно і зберігається в словах
постійно. Подовженими бувають тільки м’які приголосні звуки.
Подовження приголосних звуків – це подовжена, протяжніша вимова м’яких
приголосних звуків Подовжуються звуки [н], [л], [д], [дз], [з], [т], [ц], [с], [дж], [ж], [ч],
[ш]. На письмі подовжені звуки записуються двома однаковими буквами: волосся,
взуття, знання.
(Записати в зошит)

Картинки по запросу вимова подовжених приголосних
Подвоєння букв виникає в процесі словотворення, коли збігаються букви різних частин
слова, наприклад, префікса і кореня – оббігти, беззахисний; кореня і суфікса – денний,
сонний тощо. Подвоюватися можуть як тверді, так і м’які приголосні звуки.
Подвоєння приголосних звуків – це збіг однакових букв різних частин слова, який
виникає при словотворенні.
(Записати в зошит)
Словниковий диктант
Записати слова під диктовку. Чітко прочитати їх, підкреслити подовжені приголосні.
Знаряддя, багаття, галуззя, мотуззя, волосся, колосся, гілля, підпілля, знання, квасолиння
, ходіння, заміжжя, збіжжя, сторіччя, узбіччя, затишшя, піддашшя.

Утворити нові слова за зразком. Підкреслити подвоєння букв.
Зразок: мідь- міддю.
Молодь, мить, мазь, вісь, міць, сіль, повінь, річ, подорож.


З    Запишіть слова і скажіть, чому в словах першого стовпчика подвоєння відбувається, а в другому в   воно відсутнє.
  • покликання                                                                       щастя
  • повноліття                                                                       листя
  • весілля                                                                           радістю
  •  стаття                                                                            мудрістю
  • сіллю                                                                               стійкістю
  • ніччю                                                                              врожайністю
  • спросоння                                                                       честю
  • зрання                                                                                      мужністю



Подовження і подвоєння приголосних звуків

Подовжені приголосні являють собою збіг двох фонем. Такі звуки вимовляються приблизно в пів
тора рази довше, ніж звичайні. На письмі вони позначаються подвоєнням
букв.
Приголосні звуки подовжуються і відповідно подвоюються букви, якщо одна частина слова (морфема) закінчується, а друга починається на той самий звук: беззвучний (без + звучний), віддати (від + дати), наддніпрянський (над + дніпрянський), законний (закон + ний), чавунний (чавун + ний), туманність (туман + ність), розрісся (розріс + ся), піднісся (підніс + ся), піввідра (пів + відра), піввіку (пів + віку), страйкком (страйковий комітет), юннат (юний натураліст).
Але подовження приголосних і відповідно подвоєння букв не відбувається, якщо немає збігу двох однакових приголосних: казармений (казарм + е + ний), пореформений (по + реформ + е + ний), буквений (букв + е + ний), потомствений (потомств + е + ний), дерев’яний, олов’яний, конопляний, пшоняний.
Подовжується приголосний н у наголошених суфіксах -енн-, -анн-:
а) у прикметниках, які вказують на більшу, ніж звичайна, чи найбільшу міру якості: страшенний, здоровенний, височенний, нескінченний, невблаганний, несказанний, нездійсненний, незліченний, нездоланний, недоторканний;
б) у прикметниках-старослов’янізмах: благословенний, блаженний, мерзенний, огненний, окаянний, священний, спасенний, а також: божественний (із ненаголошеним суфіксом -енн-).
Крім того, подовжується н у словах останній, старанний, притаманний, захланний, численний.
Не подовжується н у прикметниках, які не вказують на більшу, ніж звичайна, міру якості, та в дієприкметниках, навіть якщо суфікс -ен- чи -ан- у них наголошений: нескінчений, нездоланий, нежданий, довгожданий, шалений, скажений, навіжений, жаданий, вихований, з’єднаний, придбаний, в’їжджений, сповнений.
У похідних словах написання нн або н зберігається: нескінченний – нескінченність, нескінчений – нескінченість, недоторканний –недоторканність, вихований – вихованість, забезпечений – забезпеченість, навіжений – навіженість, притаманний – притаманність.
Виникає подовжений приголосний чч в іменниках, утворених від прикметників на -цький: донецький – Донеччина, німецький – Німеччина, турецький – Туреччина, гайдамацький – гайдамаччина. В іменнику Вінниччина, утвореному таким самим способом від прикметника вінницький, звук ч не подовжується, хоча й пишеться чч. Не подовжується звук ч і пишеться одна буква ч в іменнику Галичина.
Подовжуються приголосні і подвоюються букви також у словах овва, ввесь, бовван, бовваніти, ссати, ссавець, лляний и льняний).
Подовжуються і відповідно позначаються подвоєними буквами м’які зубні (д, т, з, с, ц, л, н) та пом’якшені шиплячі (ш, ч, ж), якщо вони стоять між двома голосними:
а) в іменниках середнього роду: засідання, питання, вивчення, життя, знаряддя, мотуззя, колосся, дозвілля, обличчя, затишшя, бездоріжжя, Запоріжжя; але в назвах молодих істот подовження немає: теля, щеня, козеня, порося;
б) в орудному відмінку однини іменників ІІІ відміни перед закінченням : мідь – міддю, сіль – сіллю, доповідь – доповіддю, мазь – маззю, Оболонь – Оболонню, туш – тушшю, річ – річчю, подорож – подорожжю;
в) у словах Ілля, суддя, стаття, рілля, породілля, баддя, зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню.
Подовжується приголосний і подвоюється буква л у дієслові ллю, ллєш і т. д., а також у похідних: наллю, виллєш тощо.
Подовження приголосного й подвоєння букв зберігається в різних словоформах тих самих слів та в похідних словах: суддя, судді, суддею, суддів, суддівство, суддівський; життя, життям, життів, життєвий, життєвість, життєздатність; Ілля, Іллею, Ілліч, Іллєнко.
Проте немає подовження в прикметниках судейський, житейський та в родовому відмінку множини іменників статей, бадей, породілей. Річ у тім, шо в давній українській мові в усіх названих вище випадках після м’якого приголосного виступав звук й, наприклад: [суд’йа], [стат’йа], [т’ін’йу], [жит’йа]. Згодом звук й уподібнився до попереднього м’якого приголосного: [суд’д’а], [стат’т’а], [т’ін’н’у], [жит’т’а].
Але таке уподібнення не відбулося там, де перед звуком й було вже два або більше приголосних, звук й у такому разі випав: [йун’іс’т’йу] – [йун’іс’т’у], [жоўч’йу] – [жоўч’у].
Після губних та р звук й залишився: [кровйу], [мат’ірйу] (пишемо: кров’ю, матір’ю). Залишився звук й і в словоформах статей, бадей, породілей та в прикметниках судейський, житейський, тому що між попереднім приголосним і ним  з’явився вставний е, як у словах земля – земель, пісня – пісень, ескадрилья – ескадрилей.
Якщо м’який приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається: передмістя, зап’ястя, тертя, з користю, з радістю, багато століть, знань, подільський (від Поділля), трипільський (від Трипілля).
У загальних іншомовних назвах приголосні звичайно не подовжуються і букви не подвоюються (хоч у тих мовах, звідки їх запозичено, ці букви подвоєні): сума, маса, каса, група, шосе, сесія, колона, хобі, бароко, інтермецо, лібрето, піанісимо, фін. Подовження звуків і подвоєння букв є тільки в словах: тонна, манна, ванна, мадонна, бонна, панно, вілла, брутто, нетто, мотто, мулла та в таких рідковживаних словах, як аннали (записи історичних подій за роками), пенні (розмінна монета Великобританії), білль (проект закону в англомовних країнах), булла (папська грамота, послання), дурро (рослина роду злакових), мірра (ароматна смола) – усього 17 слів.
Подвоюються букви також на межі префікса й кореня в словах апперцепція (бо є перцепція), імміграція (бо є міграція, але: еміграція), інновація (бо є новація), ірраціональний (бо є раціональний), контрреволюція (бо є революція), сюрреалізм (бо є реалізм).
У власних іншомовних назвах і похідних словах у вимові приголосні не подовжуються, але на письмі подвоєння букв зберігається: Марокко, марокканець, Голландія, голландський, Бессарабія, Бессарабська площа, Філіппіни, Бонн, Брюссель, Ніцца, Будда, буддист, Одіссей, Діккенс, Шиллер, Торрічеллі, Маккарті, маккартизм. Але немає подвоєння у словах Лісабон, Гавана, Касабланка тощо. Написання власних іншомовних назв слід перевіряти за орфографічним словником та іншими джерелами.
В українізованих запозичених іменах букви звичайно не подвоюються: Авакум, Інокентій, Іполит, Калістрат, Кирило, Пилип, Сава, Саватій; Агнеса, Агрипина, Інеса, Каміла, Мар’яна, Сара.
Подвоюються букви:
з) у чоловічих іменах: Аполлінарій, Аполлон, Вассіан, Віссаріон, Геннадій, Еммануїл, Палладій;
б) у жіночих іменах: Алла, Аполлінарія, Аполлонія, Белла, Васса, Віолетта, Ганна, Жанна, Елла, Емма, І ванна, Ізабелла, Інна, Маріанна, Римма, Стелла, Сусанна.
За допомогою потрібних префіксів утворіть нові слова, запишіть, підкресліть
подвоєння.
Префікси: без-, від-, над-, воз-.
Слова: ділити, давати, дарувати, дороги, смерть, давно, дяка, величати, страх.
Робота над загадками
Відгадайте загадки. Виконайте звуковий аналіз слів-відгадок.
На вазі не зважиш, на базарі не купиш.
На стелі в куточку висить сіно, не руками звито.
Цока, цока на стіні: — Не спізнись, — гука мені.


Відгадки: знання, павутиння, годинник.
Робота з карткою
Картка № 1
Замініть словосполучення одним словом, підкресліть подвоєння.
Скинув із ніг взуття  -                          (роззувся)
Дуже розкрив рот –                              (роззявив)
Допоміг щось покласти на плечі –      (піддав)
Відійшов на певну відстань –              (віддалився)
Відібрати зброю –                                 (роззброїти).
Рот без зубів –                                        (беззубий)
Конкурс виконавців пісень –                (пісенний)
Газета, що висить на стіні –                  (стінна).
Картка № 2
1. Перепишіть, вставте де потрібно пропущені букви.
Занят..я, жит..я, безсмерт..я, лист..я, узліс..я, радіст..ю, навман..я, спросон..я, мит..ю, сіл..ю,
Від..ячити, шит..я, ста..ей, без..ахисний, облич..я, зіл..ють, світан..я, волос..я, рішень..я,
пас..я, ден..ий, мудріст..ю, бе..межніст..ю, перел..ється, займен..ик, шален..ий, священ..ик,
суд..ів,
нуж ден..ий.

  1. Від поданих слів утворіть  прикметники, запишіть.
Зразок: диван – диванний.
Зміна, кабіна, без закону, без зміни, овес,день, без імені, не вблагати, не сказати, не
відповідає, камінь, туман, ранок, пісня.
Робота над фразеологізмами.
Поясніть, що означають фразеологізми.
Точити теревені — ...
Не тепер, а в четвер — ...
Хата моя скраю — ...
Маю досить мороки — ...
Носом крутити — ...
Довідка. Ніколи; вести пусті, безпредметні розмови; відмовлятися, упиратися, вередувати;
не цікавитися нічим, нічого не знати; є якісь клопоти.
Всі ці фразеологізми про ледаря.
Доберіть синоніми до слова ледар (лінивий, ледачий, нероба, ледар, ледащо, лежень,
лежебока.
Робота над прислів’ями.
Прочитайте виразно прислів’я, поясніть їх зміст.
Сидить, надувається, три дні в чоботи взувається.
Лінивому все ніколи.
У лінивого ніч до спини пристала.
Грім не гряне — ледачий не встане.
І за холодну воду не береться.
Ховається від роботи, як пес від мух.
Лінивий сидячи спить, лежачи робить.
Вранці росяно, в обід душно, а ввечері комарі кусають.
Хочеш бути щасливим, не будь лінивим.
(З народної мудрості)
ІV. Узагальнення та систематизація знань і вмінь учнів.
Питання до учнів:

  1. Що таке подовження звуків.
  2. Що таке подвоєння звуків.
  3. Назвіть слова з подовженням приголосних звуків.

Немає коментарів:

Дописати коментар